Только авторизированные пользователи могут оставлять комментарии и отзывы. Пожалуйста авторизируйтесь или зарегистрируйтесь
Уважаемые пользователи, обратите внимание!
Не принимаются к размещению нецензурная лексика, сообщения, содержащие рекламную информацию, обвинения в смертности либо тяжелых последствиях для пациентов. Размещение отзывов возможно также на странице форума «Критика медицинских учреждений» только зарегистрированным пользователям. Отзывы без каких либо оснований, плана "Ужас", "плохая клиника, не ходите сюда" будут удаляться администрацией сайта.
Единственной клиникой в Закарпатье, где выполнялась такая операция – оказалась Клиника Биляка. Там вообще нам сказали, что лапароскопия в нашем случае – это стандарт лечения во всем мире. Просто парадокс как отстает наша медицина. Операцию перенесли хорошо, потом перевели в индивидуальную палату. После областной больницы кажется что оказался где-то в Европе.
Безумно благодарны хирургам и всему мед персоналу клиники! Очень рады что нашли и обратились именно к вам! Успехов вам во всем!
Так минуло ще 3 місяці і знову почалися болі, навіть при дотриманні рекомендацій. Пігулки не допомагали, тому робили уколи но-шпи. Майже перестала їсти через постійний страх нового нападу коліки.
Після консультації в клініці Біляка планово записалася на лапароскопічну операцію з видалення жовчного міхура. Сама операція тривала близько 40 хвилин. Зробили 4 невеликих прокола. На другий день я вже ходила. Виписали мене через 3 дні після надходження. На даний момент пройшло 5 місяців з моменту операції.
Відчуваю себе просто прекрасно. Нічого не болить, дискомфорту немає, можу навіть іноді з'їсти щось "заборонене", харчуюся звичайно. Від дієти №5 поступово відійшла. Однак, не зловживаю жирним та гострим. Про операцію не шкодую, тільки рада, що зробила, тому що постійні болі - жахлива мука, жила як на пороховій бочці, в страху. Тепер цього немає, живу повним життям, хоч і без жовчного міхура.
Дуже вдячна Степану Біляку і всьому персоналу, в клініці відчуваєш себе спокійно і в надійних руках.
З повагою, Марічка Слободян!