Що таке пієлонефрит, як його відрізнити від інших захворювань сечостатевої системи та чому він розвивається переважно у жінок – розповідає лікар-уролог Медичної мережі «Добробут» Бровко Наталія Василівна.
Що таке пієлонефрит?
Пієлонефрит – це запальний процес нирки, передумовами для розвитку якого є зниження імунітету, переохолодження, стреси, наявність каменів у сечовивідних шляхах та інші фактори. Захворювання сечовивідних шляхів, зокрема, пієлонефрит найчастіше виникають саме у жінок – це обумовлене фізіологічними особливостями статевих органів. Бактеріальна інфекція, яка є збудником пієлонефриту, поширюється з уретри до сечового міхура і далі, по сечоводах – в одну чи обидві нирки. Щойно з’являються перші симптоми пієлонефриту, слід негайно звернутися до лікаря. Якщо не провести лікування вчасно, можуть виникнути важкі ускладнення: втрата функції нирки або навіть сепсис, який розвивається, коли бактерії потрапляють до системи кровообігу.
Симптоми
Найчастіше пієлонефрит проявляється такими симптомами:
- біль у поперековій ділянці;
- біль, печіння, поколювання в ділянці сечового міхура та уретри під час сечовипускання;
- часте сечовипускання (кожні 20-30 хв);
- нічні позиви до сечовипускання;
- зміна кольору сечі: може бути темна, каламутна з неприємним запахом, можлива наявність крові або гною;
- лихоманка (температура тіла 38°C і вище та озноб);
- можливі нудота та блювання.
Пієлонефрит під час вагітності
Пієлонефрит у вагітних здебільшого діагностується під час першої вагітності. Це пов'язано з гормональними та імунологічними змінами в організмі майбутньої мами, зростанням матки і здавлюванням нею сечоводів, що створює утруднення для відтоку сечі. Всі ці фактори є сприятливими умовами для розвитку запального процесу. Найбільш вразливими є жінки в кінці II і на початку III триместрів вагітності.
Гестаційний пієлонефрит (тобто пієлонефрит у вагітних) може спричиняти ускладнення вагітності, пологів та значно впливати на стан як матері, так і дитини. Тому ретельне дотримання профілактичних заходів, а також постійний нагляд сімейного лікаря та акушера-гінеколога є вкрай важливими під час вагітності.
Профілактика
Для профілактики захворювань сечостатевої системи загалом, і пієлонефриту зокрема, рекомендовано:
- пити достатню кількість рідини (за рекомендацією експертів – не менше 2 л на добу);
- не нехтувати своєчасним відвідуванням туалету (не перетримувати сечу, аби не створювалися умови для розмноження мікроорганізмів);
- дотримуватися особистої гігієни, використовувати гігієнічні засоби з нейтральним pH;
- краще надавати перевагу душу замість ванн;
- рекомендовано спорожняти сечовий міхур одразу після статевого контакту;
- уникати переохолодження, перевтоми, стресів;
- дотримуватися здорового способу життя та вилікувати хронічні інфекції, наявні в організмі.
У профілактиці ускладнень пієлонефриту важливу роль відіграє своєчасна діагностика. Важливо прислухатися до власного самопочуття і у разі появи симптомів одразу звернутися до лікаря. Чим раніше виявлена хвороба, тим простіше її лікувати і тим менший ризик розвитку ускладнень.
Важливо!
У людей похилого віку характерні симптоми можуть бути відсутні. Єдиними ознаками інфекції можуть бути загальна слабкість, раптове погіршення стану здоров'я, сплутаність свідомості.
Діагностика
Для підтвердження діагнозу пієлонефрит лікарі призначають загальний та біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі з обов’язковим бактеріологічним дослідженням для виявлення збудника захворювання. Для визначення подальшої тактики лікування можуть бути призначені УЗД, консультація уролога. У Медичній мережі «Добробут» пацієнти можуть пройти всі необхідні обстеження та отримати консультацію кваліфікованих спеціалістів. За умови вчасної діагностики та завдяки правильно призначеній терапії, пієлонефрит можна вилікувати повністю.
Лікування
Перш за все слід наголосити, що призначає лікування пієлонефриту виключно лікар. Вид та тривалість терапії залежать від тяжкості захворювання та від того, яким збудником воно викликане (чутливість мікроорганізмів до антибіотиків визначається за допомогою бактеріологічного дослідження сечі). Лікування пієлонефриту має бути комплексним і, зазвичай, передбачає застосування як антибактеріальних препаратів, так і жарознижувальних, знеболювальних та протизапальних засобів для усунення симптомів. Для прискорення одужання необхідно обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій лікаря (спеціальної дієти, вживання достатньої кількості рідини, тощо).
Зазвичай, покращення настає через декілька днів від початку лікування. Лікарі рекомендують не переривати курс лікування, який призначив лікар, навіть якщо пацієнт почуває себе добре.
Якщо інфекцію та запалення не вдалося подолати і захворювання прогресує, може знадобитися подальша антибактеріальна терапія та в деяких випадках госпіталізація до спеціалізованого стаціонару. В іншому випадку, є високий ризик розвитку серйозних ускладнень та хронічного запального процесу.
Після одужання ваш лікар, за потреби, рекомендуватиме зробити бактеріологічне дослідження сечі, аби бути впевненим, що інфекцію подолано.
Оперативне втручання
Якщо пієлонефрит розвинувся внаслідок блоку відходження сечі конкрементом (камінь) чи є інші показання, уролог може рекомендувати встановити стент сечоводу (тоненька трубка, яка буде проводити сечу від нирки до сечового міхура). Такі втручання є малоінвазивними і значно покращують результати лікування та допомагають досягти бажаного терапевтичного ефекту.
Що робити, якщо пієлонефрит виник повторно?
Якщо пієлонефрит рецидивує, потрібне поглиблене додаткове обстеження та більш інтенсивне лікування. Хронічна інфекція сечовивідних шляхів може призвести до погіршення роботи нирок.
Більш детальну інформацію щодо діагностики та лікування пієлонефриту, а також інших захворювань сечостатевої системаможна отримати у фахівців Медичної мережі «Добробут». Пам’ятайте, тільки лікар може встановити діагноз, призначити лікування та відповісти на всі додаткові питання.
Будьте здорові!