20 березня 2026 року в київському Radisson Blu Hotel відбулася спеціалізована міжнародна медична конференція, головним організатором якого стала приватна клініка психіатрії та наркології «Петра і Павла». До проведення заходу також долучилися Київський медичний університет та Академія психотерапевтів і психоаналітиків України.
Тема конференції: «Лудоманія 2026. Сучасні методи діагностики та лікування». Ключове завдання: зібрати психіатрів, психотерапевтів і психологів для впровадження новітніх наукових даних у повсякденну практику та створення ефективних мультидисциплінарних протоколів лікування ігроманії.
Ключові тези у відкритті конференції
Першими
- Станіслав Табачніков (д.мед.н., професор, заслужений лікар України, президент Асоціації психотерапевтів та психоаналітиків);
- Борис Івнєв (д.мед.н., ректор Київського медичного університету, професор кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації, лікар-психотерапевт клініки «Петра і Павла»);
- Олег Чабан (д.мед.н., професор, академік АНВО України, заслужений лікар України, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я НМУ імені О. О. Богомольця).
Їхні промови задали тон усьому дню: лудоманія – це клінічний розлад, що потребує серйозної терапії.
Світовий досвід та технологічні рішення в терапії лудоманії
Далі розгорнулася дискусія за участі закордонних гостей. Японська дослідниця Дзюнко Кітаока розповіла про ситуацію з азартними іграми в Японії. Італійські фахівці – Лоренцо Дзамбоні (психолог-психотерапевт, кафедра нейробіології та біомедицини Університету Верони) та Марія Паола Бруньолі (доктор філософії з неврології, психології та психіатрії, голова комітету з етики Міжнародного товариства гіпнозу) – представили передові методи: нейробіологічну корекцію крейвінгу, VR-технології та клінічний гіпноз.
«Це не фантастика. Ми використовуємо VR як міст між несвідомими патернами пацієнта та реальністю, де азарт не має влади. Наша мета — дати лікарям практичний інструмент, а не просто теорію», – зазначив Борис Івнєв.
Вітчизняні напрацювання: реальні випадки та протоколи лікування ігроманії
Вітчизняні експерти поділилися власними напрацюваннями.
Олена Хаустова (д.мед.н., професор, завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ ім. О. О. Богомольця) висвітлила вплив хронічного стресу та кортизолу на пацієнтів з лудоманією.
Цира Абдряхімова (д.мед.н., професор тієї ж кафедри) запропонувала біопсихосоціальну модель профілактики вигорання у лікарів, які працюють із родинами залежних.
Наталія Зданевич (к.мед.н., доцент кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації КМУ, 25 років практики) проаналізувала лудоманію в умовах війни: травма, онлайн-казино та клінічні наслідки.
Олена Осуховська (д.мед.н., професор) розповіла про діагностику, психотерапію та психопрофілактику розладів, викликаних азартними іграми.
Костянтин Аймедов (д.мед.н., професор, академік АНВО України, лікар-психіатр, медичний психолог) розглянув ігрову залежність крізь призму соціальної напруги та цифровізації – клінічні, поведінкові та системні виклики для України.
Зоряна Топорецька (д.юрид.н., експертка з правового регулювання грального бізнесу) окреслила стратегії зменшення соціальних ризиків лудоманії в Україні.
Завершив наукову частину Борис Івнєв доповіддю про індивідуальний підхід у гіпнотерапії ігрових розладів.
Атмосфера заходу – живий обмін досвідом, практичні інсайти, бажання реально допомагати людям, які опинилися в пастці азарту. Кожен учасник отримав сертифікат з балами БПР.
Про клініку «Петра і Павла»
Як головний організатор, клініка психіатрії та наркології «Петра і Павла» не лише забезпечила проведення конференції, а й продемонструвала власний клінічний досвід лікування лудоманії. Її фахівці системно впроваджують доказові методи терапії ігрової залежності – від медикаментозної корекції до психотерапевтичних протоколів. Участь у міжнародному форумі стала логічним кроком у розвитку професійної спільноти та підвищенні стандартів допомоги пацієнтам.
Клініка «Петра і Павла» дякує кожному спікеру та учаснику. Такі зустрічі – це не просто конференція, а крок до кращого розуміння проблеми та ефективнішої допомоги тисячам українських сімей, які постраждали від ігроманії.