фото - Рукола Одна з вимог давньоримського імператора Гая Юлія Цезаря щодо їжі — подавати страви з додаванням гірчичної трави. Імператор вважав її відмінним засобом для поліпшення потенції. Чи володіла вона такою властивістю насправді, невідомо, але сам Юлій Цезар був відомим і завдяки своїм любовним подвигам.
Сьогодні гірчична трава відома нам під італійською назвою рукола. Як відмінну добавку до салатів її стали вживати у XVI-XVII століттях у Англії, потім у всій Європі, а після і у світі. У близькосхідних країнах — Туреччині, Лівані, Сирії рукола використовувалася у якості лікарського засобу від безпліддя, хвороб травного тракту, різних видів дерматитів. А в Індії дуже цінувалася олія з насіння цієї рослини.
У сучасній Італії — це одна з найпопулярніших добавок до піци, ризотто, соусу песто, салатів, пасти. Англійці використовують гірчичну траву у якості приправи до гарячих страв, а французи — до закусок і легких салатів. Для єгиптян рукола — це приправа до морепродуктів або добавка до квасолевої закуски.
Рукола була відома багато століть тому і на території нашої держави. У нас вона мала назву гусеничник або голявник. До речі, у перекладі з латинської "рукола" означає "гусінь". У сусідніх державах вона завжди вважалася бур’яном, який використовували лише у якості корму для худоби. Ставлення до рослини змінилося лише в останні кілька десятиліть, і сьогодні гусеничник є однією з популярних приправ до страв.
Дієтологи вважають корисні властивості руколи безумовними. Але, як і у будь-якої іншої рослини, у неї є свої плюси і мінуси. Через високий вміст цукру гусеничник принесе більше шкоди, ніж користі людям, що страждають на цукровий діабет. Але це, якщо дуже налягати на нього. На думку лікарів, і виключати зовсім з раціону цю траву не можна — у ній дуже багато потрібних для організму речовин.
Обережними з нею мають бути і ті, у кого діагностований гастрит з підвищеною кислотністю. У руколі вже міститься кислота, тож її надлишок ще більше зашкодить хворому шлунку.
А ось американські алергологи з лікарні Генрі Форда у Детройті вважають цю рослину найсильнішим алергеном через її насиченість фітонцидами. За словами лікарів, найчастіше алергія на руколу з’являється у тих, хто взагалі не переносить хрестоцвіті (капусту, редьку, ріпу).
Фахівці пояснюють, що ця рослина містить багато вітаміну К, який, як відомо, сприяє підвищенню згортання крові. Звідси небезпека руколи для тих, хто приймає препарати, які розріджують кров. Не слід вживати її за наявності варикозного розширення вен і тромбофлебіту.
Встановлено також, що рукола може викликати скорочення матки у жінок під час вагітності, що загрожує викиднем.
Усі перераховані "загрози" є реальними, якщо вживати цю пряність у необмеженій кількості. Кулінари нагадують, що рукола — це приправа, і вживати її окремо, як, наприклад, листя салату, не варто. Ця пряність використовується тільки у поєднанні з чимось. До речі, лікарі нерідко рекомендують руколу тим, хто, за медичними показниками, повинен їсти, наприклад, тільки варену рибу. І якщо людина не переносить її запах, то голявник чудово замаскує його і значно покращить смак страви.