Вопрос:
Доброго дня! Мене звуть Наташа, мены 29 років. Я пишу до Вас оскільки не знаю до кого можу звернутися з даною проблемою.
Мені здається що в мого чоловіка якесь психіатричне захворювання. Все почалось приблизно в 2005 р. , після того як я будучи ще незаміжньою зробила в себе вдома підвісні потолки. Він каже що в тих потолках йому зробили якісь порчі. Потім мама ту квартиру продала а він вже 12 років майже кожен вечір ходить до тої квартири, але не сам, мене або дітей заставляє іти з ним неважливо дощ, вітер чи сніг. Також йому не важлива успішність дітей у навчанні.
Для того щоб помитись він виділяє близько 3-4 год. в цей час заставляє мене або дітей сидіти з ним. Він не може залишатись вдома один, заставляє або мене або дітей сидіти з ним вдома. Каже що пороблені порчі. Він цілий день лежить на підлозі, перед тим як встати буркоче якісь незрозумілі фрази, буває каже що йому щось не принімає. Також він не дозволяє прибирати чи щось робити по дому, мотивуючи це тим що йому все заважає. Також йому заважає те що діти читають чи говорять.
Близько десять років він вживає препарат пірацетам та інколи я бачила ампули церебролізин, на мої запитання навіщо він вживає ці припарати відповідає що в нього вегетососудиста дистонія і йому роблять порчі щоб не працювала голова. Я намагалась донести це до його матері але вона чи не розуміє чи щось знає і не хоче мені повідомити.
Але таке життя є НЕНОРМАЛЬНИМ та НЕМОЖЛИВИМ.
Для того щоб вийти (прошу вибачення) в туалет мені чи дітям необхідно чекати поки він встане побурмоче його незрозумілі фрази і поки йому прийме.
Також він не працює на роботі. Був період коли його батько влаштував на таку роботу що майже нічого не треба робити і майже весь час можна знаходитись вдома, то він пропрацював там 5 років, більше ніде на якійсь роботі поміж людей, чи в колективі він не працював. Він не читає ніякої літератури, не сидить в інтернеті, не дивиться телевізор, не спілкується з друзями, в нього немає ніяких хоббі чи захоплень. На мою думку він повністю деградує як особистість і мене та дітей також тягне за собою. І ще він постійно когось звинувачує в своїх проблемах. Я прошу поради як мені поступити надалі. Оскільки в мене та дітей немає сили надалі так жити.