Вопрос:
Доброго вечора. У мене є сестричка. Вона хворіє на Синдром Дауна. Їй 21 рік. Вона практично не розмовляє, але прекрасно усе розуміє. У неї зараз почались якісь припадки: вона хоче все кидати, ламати, дуже нервова стала, важко контрольована. Гідазепам їй уже не допомагає. Її важко заспокоїти. Ходили до психіатра в місцевій лікарні, сказав, що до нього ще двоє батьків (діти з таким же ж діагнозом) ходять і скаржаться на схожі симптоми.Виписав певний перелік ліків, приймає вже більше тижня. Змін не видно.
1. що з цим можна вдіяти
2. які наступні кроки?
3. наскільки це типовий випадок?