Вопрос:
В мене почались незрозумілі для мене думки та вчинки. Я вийшла вдруге заміж. Від першого шлюбу в мене син. В чоловіка померла дружина і залишились дві доньки. Про такого чоловіка мріяла все життя. Він дуже вродливий. В нас прекрасні відносини. Я залишила заради нього все, посаду, роботу високооплачувану, рідних, вільне життя. Я насправді дуже сильно закохалась. А от коли переїхала до нього жити то почався такий стан: я викидую всі речі помершої, знищую всі фотографії, все що пов'язано з помершою. Мене дратують розмови та згадки про неї. Я сама розпитую чоловіка про помершу дружину і сама потім в думках все прокручую та злюсь. Я у всьому порівнюю себе з нею, яка вона була а яка я. Я розпитую чоловіка про їхні відносини, про секс, про все. Він каже що те не варто розмов що так як мене кохає то її не кохав, адже одружився бо вона завагітніла. Зовнішністю я дуже вродлива, вона була несимпатична. І це говорять всі його родичі, сусіди. Якщо я запитую чоловіка про неї і він не хоче відповідати я злюсь, і він починає все розповідати лише щоб я не злилась. Я бачу як він мене кохає, він пелинки з мене здуває, всі забаганки виконує, додому з роботи весь час старається швидше приїхати, у всьому допомагає. На вихідних сам готує та в ліжко приносить. На протязі дня пише весь час смс, дзвонить. Але мене не покидають думки що це все він робить бо дружина померла та залишились діти і треба дітям мама і турбується про мене так бо знає ціну втраченого. Я весь час думками в його минулому. А ще одна з доньок схожа на дружину його. І мене це бісить. Я весь час дразню її, щоб вона плакала, а інколи просто трясу її чи сильно зжимаю. Хоча я її люблю і граюсь з нею, купляю їй найкращий одяг. Злість свою інколи зганяю на своєму сину, типу за погані оцінки в школі чи за поведінку можу відлупцювати паском. Коли займаємось сексом я думаю про те як це він робив з нею. Я дуже боюсь такого свого стану. Як це побороти? як викинути ці думки?